Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. ведмі́дь ведме́ді
Р. ведме́дя ведме́дів
Д. ведме́деві
ведме́дю
ведме́дям
З. ведме́дя ведме́дів
Ор. ведме́дем ведме́дями
М. ведме́деві
ведмі́дю
ведме́дях
Кл. ведме́дю ведме́ді

вед-мі́дь

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ведмідь-.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. зоол. великий хижий ссавець з незграбним масивним тілом, укритий густою шерстю. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ В бору плодились кабани, Ведмідь і сарна прудконога Я. І. Щоголів
  2. перен., розм. про незграбну, неповоротку людину ◆ Ще тут живе шведка, панна, ведмідь той вчений… ся не спокусить нікого — ні! Марко Вовчок
  3. розм. суміш різних вин або суміш вина з чаєм чи кавою ◆ — Як вип'ю цього ведмедя ще одну чарку, то так і піду по хаті гацати метелиці, ще й на одній нозі І. С. Нечуй-Левицький

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від псл. *medvědь.

Переклад ред.

великий хижий ссавець з незграбним масивним тілом, укритий густою шерстю
про незграбну, неповоротку людину
суміш різних вин або суміш вина з чаєм чи кавою

Джерела ред.

  • Словник УЛІФ: ведмідь
  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.