вбирник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | вби́рник | вби́рники |
Р. | вби́рника | вби́рників |
Д. | вби́рнику вби́рникові |
вби́рникам |
З. | вби́рник | вби́рники |
Ор. | вби́рником | вби́рниками |
М. | на/в вби́рнику | на/в вби́рниках |
Кл. | вби́рнику* | вби́рники* |
вби́р-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: в-; корінь: -бир-; суфікс: -ник.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- речовина, яка вбирає в себе інші речовини усією своєю товщею. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |