валяльник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | валя́льник | валя́льники |
| Р. | валя́льника | валя́льників |
| Д. | валя́льникові валя́льнику |
валя́льникам |
| З. | валя́льника | валя́льників |
| Ор. | валя́льником | валя́льниками |
| М. | валя́льникові, валя́льнику | валя́льниках |
| Кл. | валя́льнику | валя́льники |
ва-ля́ль-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -валя-; суфікс: -льник.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- робітник, що займається валянням. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |