валюка
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | валю́ка | валю́ки |
| Р. | валю́ки | валю́к |
| Д. | валю́ці | валю́кам |
| З. | валю́ку | валю́к |
| Ор. | валю́кою | валю́ками |
| М. | на/у валю́ці | на/у валю́ках |
| Кл. | валю́ко | валю́ки |
ва-лю́-ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -валюк-; закінчення: -а.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- діал. ледащо. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |