вавилонець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | вавило́нець | вавило́нці |
Р. | вавило́нця | вавило́нців |
Д. | вавило́нцю вавило́нцеві |
вавило́нцям |
З. | вавило́нця | вавило́нців |
Ор. | вавило́нцем | вавило́нцями |
М. | вавило́нці вавило́нцеві вавило́нцю |
вавило́нцях |
Кл. | вавило́нцю | вавило́нці |
ва-ви-ло́-нець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вавилон-; суфікс: -ець.
Вимова
ред.- МФА : [ʋɐu̯eˈlɔnet͡sʲ] (одн.), [ʋɐu̯eˈlɔnʲt͡sʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- житель Вавилону. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |
Джерела
ред.- Вавилонець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- вавилонець на Lingvo.ua