вавилонець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | вавило́нець | вавило́нці |
Р. | вавило́нця | вавило́нців |
Д. | вавило́нцю вавило́нцеві |
вавило́нцям |
З. | вавило́нця | вавило́нців |
Ор. | вавило́нцем | вавило́нцями |
М. | вавило́нці вавило́нцеві вавило́нцю |
вавило́нцях |
Кл. | вавило́нцю | вавило́нці |
ва-ви-ло́-нець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вавилон-; суфікс: -ець.
Вимова ред.
- МФА : [ʋɐu̯eˈlɔnet͡sʲ] (одн.), [ʋɐu̯eˈlɔnʲt͡sʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- житель Вавилону. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Джерела ред.
- Вавилонець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- вавилонець на Lingvo.ua