бісик

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бі́сик	бі́сики
Р.	бі́сика	бі́сиків
Д.	бі́сикові бі́сику	бі́сикам
З.	бі́сика	бі́сиків
Ор.	бі́сиком	бі́сиками
М.	бі́сикові, бі́сику	бі́сиках
Кл.	бі́сику	бі́сики

бі́-сик

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -біс-; суфікс: -ик.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зменшливе до біс I 1. ◆ Коли зирк: він [чорт] сидить… — А що,— кажу,— бісику, чого се такеньки зажурився? Марко Вовчок

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• бісики в очах грають
• пускати бісики

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бісик