бісик
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бі́сик | бі́сики |
| Р. | бі́сика | бі́сиків |
| Д. | бі́сикові бі́сику |
бі́сикам |
| З. | бі́сика | бі́сиків |
| Ор. | бі́сиком | бі́сиками |
| М. | бі́сикові, бі́сику | бі́сиках |
| Кл. | бі́сику | бі́сики |
бі́-сик
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -біс-; суфікс: -ик.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- зменшливе до біс I 1. ◆ Коли зирк: він [чорт] сидить… — А що,— кажу,— бісику, чого се такеньки зажурився? Марко Вовчок
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |