бісеня
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бісеня́ | бісеня́та |
| Р. | бісеня́ти | бісеня́т |
| Д. | бісеня́ті | бісеня́там |
| З. | бісеня́м | бісеня́т |
| Ор. | бісеня́м | бісеня́тами |
| М. | бісеня́ті | бісеня́тах |
| Кл. | бісеня́ | бісеня́та |
бі-се-ня́
Іменник, істота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2b° за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -біс-; суфікс: -ен; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- зменшливе до біс I 1. ◆ Та й мордувалося ж скажене бісеня! І скаче, і тупоче, і по землі качається Марко Вовчок
- розм. про кого-небудь жвавого, меткого, хитрого, лукавого ◆ Кирило Сидоренко глянув на неї, усміхнувся — ну й бісеня, а очі ж які, золотаво-карі В. М. Собко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| про кого-небудь жвавого, меткого, хитрого, лукавого | |