білитися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	білю́ся (-сь)	біли́вся (-сь) біли́лася (-сь)	біли́тимуся (-сь)	—
Ти	біли́шся	біли́вся (-сь) біли́лася (-сь)	білти́метеся (-сь)	біли́ся (-сь)
Він Вона Воно	біли́ться	біли́вся (-сь) біли́лася (-сь) біли́лося (-сь)	біли́тиметься	—
Ми	біли́м(о)ся (-мсь)	біли́лися (-сь)	біли́тимем(о)ся (-мось)	білі́м(о)ся, (-і́мось)
Ви	біли́теся (-сь)	біли́лися (-сь)		білі́ться
Вони	біля́ться	біли́лися (-сь)	біли́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	білячи́сь
Дієприсл. мин. ч.	біли́вшись
Безособова форма	—

бі-ли́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Корінь: -біл-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА: [bʲiˈlɪtesʲɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. пасивний до білити 1. ◆ Прихорошується [місто] до Першого травня. Фарбується, білиться, миється… Остап Вишня
2. ставати білим внаслідок дії сонця і води. ◆ За зеленими вербами, на траві білиться три шматки полотна І. С. Нечуй-Левицький
3. чисто вмиватися. ◆ Встала дівчина раненько, білилася біленько П. П. Чубинський
   1. покривати обличчя білилами. ◆ [Галя:] Наталя й Аделя мов побожеволіли: миються, біляться, малюються, зодягаються, чепуряться… Кротевич

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

білити

ставати білим внаслідок дії сонця і води

чисто вмиватися

покривати обличчя білилами

Джерела

• Словник УЛІФ: білитися