буркіт
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бу́ркіт | — |
Р. | бу́ркоту | — |
Д. | бу́ркоту, бу́ркотові |
— |
З. | бу́ркіт | — |
Ор. | бу́ркотом | — |
М. | бу́ркоті | — |
Кл. | бу́ркоте* | — |
бу́р-кіт
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -буркіт-.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дія за знач. дієсл. буркотати, буркотіти і звуки, утворювані цією дією. ◆ Іноді тут [у домі] як в казані кипить, клекоче, і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт Свидницький
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |