буркіт
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бу́ркіт | — |
| Р. | бу́ркоту | — |
| Д. | бу́ркоту, бу́ркотові |
— |
| З. | бу́ркіт | — |
| Ор. | бу́ркотом | — |
| М. | бу́ркоті | — |
| Кл. | бу́ркоте* | — |
бу́р-кіт
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -буркіт-.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- дія за значенням буркотати[[Категорія:Вербальні слова}}]], буркотіти і звуки, утворювані цією дією. ◆ Іноді тут [у домі] як в казані кипить, клекоче, і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт Свидницький
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені словосполучення, фразеологізми
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |