буркун-зілля
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бурку́н-зілля́ | — |
Р. | бурку́н-зілля́ | — |
Д. | бурку́н-зіллю́ | — |
З. | бурку́н-зілля́ | — |
Ор. | бурку́н-зілля́м | — |
М. | бурку́н-зіллі́ бурку́н-зіллю́ |
— |
Кл. | бурку́н-зілля́* | — |
бур-ку́н-зіл-ля́
Іменник, неістота (тип відмінювання 6b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -буркун-; корінь: -зілл-; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал. лугова і лісова трава з вузьким трійчастим листям і дрібними квітками; буркун білий ◆ В огороді буркун-зілля по тичині в'єтъся Чубинський
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Джерела ред.
- у пісні: Оj на городі буркун-зільльa, Оj там Петруньо тепе кільльa. Оj теше, теше, витшнаje, Своjу доленьку commons:File:Житє і слово, вісник літератури, історіі і фольклору. Видає Ольга Франко. Том I (1894).pdf
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??