буркотіння
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | буркоті́ння | буркоті́ння |
| Р. | буркоті́ння | буркоті́нь |
| Д. | буркоті́нню | буркоті́нням |
| З. | буркоті́ння | буркоті́ння |
| Ор. | буркоті́нням | буркоті́ннями |
| М. | буркоті́нні буркоті́нню |
буркоті́ннях |
| Кл. | буркоті́ння | буркоті́ння |
бур-ко-ті́-ння
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -буркот-; суфікси: -і-нн; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дія за значенням буркотіти[[Категорія:Вербальні слова}}]] і звуки, утворювані цією дією ◆ Ласточкін подзвонив і за хвилину почув за дверима сердите буркотіння У ласа Уласовича Ю. К. Смолич ◆ Серце Тараса закалатало, та двигун запрацював тихо: його буркотіння приглушила музика з будинку.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |