буркотіння
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | буркоті́ння | буркоті́ння |
| Р. | буркоті́ння | буркоті́нь |
| Д. | буркоті́нню | буркоті́нням |
| З. | буркоті́ння | буркоті́ння |
| Ор. | буркоті́нням | буркоті́ннями |
| М. | буркоті́нні буркоті́нню |
буркоті́ннях |
| Кл. | буркоті́ння | буркоті́ння |
бур-ко-ті́-ння
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -буркот-; суфікси: -і-нн; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- дія за значенням буркотіти[[Категорія:Вербальні слова}}]] і звуки, утворювані цією дією ◆ Ласточкін подзвонив і за хвилину почув за дверима сердите буркотіння У ласа Уласовича Ю. К. Смолич ◆ Серце Тараса закалатало, та двигун запрацював тихо: його буркотіння приглушила музика з будинку.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |