Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	бунтівни́й	бунтівна́	бунтівне́	бунтівні́
Р.	бунтівно́го	бунтівно́ї	бунтівно́го	бунтівни́х
Д.	бунтівно́му	бунтівні́й	бунтівно́му	бунтівни́м
З.	бунтівно́го бунтівний	бунтівну́	бунтівне́	бунтівни́х бунтівні́
О.	бунтівни́м	бунтівно́ю	бунтівни́м	бунтівни́ми
М.	бунтівно́му бунтівні́м	бунтівні́й	бунтівні́м бунтівно́му	бунтівни́х

бун-тів-ни́й

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.

Корінь: -бунт-; суфікси: -ів -н; закінчення: -ий.

пройнятий бунтарством; бунтівницький. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Ще й досі жандарми гасають по селах, виловлюючи його [Т. Шевченка] бунтівні вірші Н. С. Рибак

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Польська_pl: buntowniczy ^(pl)

бунтівний