бунтівний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | бунтівни́й | бунтівна́ | бунтівне́ | бунтівні́ |
Р. | бунтівно́го | бунтівно́ї | бунтівно́го | бунтівни́х |
Д. | бунтівно́му | бунтівні́й | бунтівно́му | бунтівни́м |
З. | бунтівно́го бунтівний |
бунтівну́ | бунтівне́ | бунтівни́х бунтівні́ |
О. | бунтівни́м | бунтівно́ю | бунтівни́м | бунтівни́ми |
М. | бунтівно́му бунтівні́м |
бунтівні́й | бунтівні́м бунтівно́му |
бунтівни́х |
бун-тів-ни́й
Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.
Корінь: -бунт-; суфікси: -ів-н; закінчення: -ий.
Вимова ред.
- МФА: [bʊnʲtʲiu̯nei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- пройнятий бунтарством; бунтівницький. [≈ 1] ◆ Ще й досі жандарми гасають по селах, виловлюючи його [Т. Шевченка] бунтівні вірші Н. С. Рибак
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |