бунтівницький
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | бунтівни́цький | бунтівни́цька | бунтівни́цьке | бунтівни́цькі |
| Р. | бунтівни́цького | бунтівни́цької | бунтівни́цького | бунтівни́цьких |
| Д. | бунтівни́цькому | бунтівни́цькій | бунтівни́цькому | бунтівни́цьким |
| З. | бунтівни́цького (іcт.) бунтівни́цький (неіст.) |
бунтівни́цьку | бунтівни́цьке | бунтівни́цьких (іст.) бунтівни́цькі (неіст.) |
| О. | бунтівни́цьким | бунтівни́цькою | бунтівни́цьким | бунтівни́цькими |
| М. | бунтівни́цькім бунтівни́цькому |
бунтівни́цькій | бунтівни́цькім бунтівни́цькому |
бунтівни́цьких |
бун-тів-ни́ць-кий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -бунт-; суфікси: -івн-и-цьк; закінчення: -ий.
Вимова ред.
- МФА: [bʊnʲtʲiu̯ˈnɪt͡sʲkei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- прикметник до бунтівник. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- властивий бунтівникові; пройнятий бунтарством. [≈ 2] ◆ Він [новий кандидат] представлявся виборцям. Промовляв… Правдиві бунтівницькі речі про нужду, та біду, та насильства І. Я. Франко
Синоніми
- ↑ ?
- ↑ бунті́вний
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |