бунтарство
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості
ред.
Іменник.
Корінь: --
Вимова
ред.Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- виявлення непокори, виступ проти пригнічення ◆ Пан староста зволять мене випитати тілько про ті незаконності і бунтарства, про які там стоїть у реляції Франко
- непокірливість, схильність до бунту, протесту ◆ Може тоді й запало вперше в його [Т. Шевченка] душу зернятко бунтарства, непокірливості лихій долі Іваненко
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені словосполучення, фразеологізми
ред.Споріднені слова
ред.- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |