бунтуватися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бунту́юся (-сь) | бунтува́вся, (-всь) бунтува́лася, (-лась) | бунтува́тимуся бунтува́тимусь |
— |
| Ти | бунту́єшся | бунтува́вся, (-всь) бунтува́лася, (-лась) | бунтува́тимешся | бунту́йся |
| Він Вона Воно |
бунту́ється | бунтува́вся, (-всь) бунтува́лася, (-лась) бунтува́лося, (-лось) | бунтува́тиметься | — |
| Ми | бунту́єм(о)ся (-сь) | бунтува́лися | бунтува́тимем(о)ся (-сь) | бунту́ймося (-сь) |
| Ви | бунту́єтеся (-сь) | бунтува́лися | бунту́йтеся (-сь) | |
| Вони | бунту́ються | бунтува́лися, (-лись) | бунтува́тимуться | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | бунту́ючись | |||
| Дієприсл. мин. ч. | бунтува́вшись | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
бун-ту-ва́-ти-ся
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -бунт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова
ред.- МФА: [bʊntʊˈu̯ɑtesʲɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- недок. те ж саме, що бунтувати 1 ◆ Параскіца — тиха, покірлива, сумирна — починала бунтуватись кожним своїм фібром проти невірної долі М. М. Коцюбинський
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |