бундючність
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бундю́чність | — |
Р. | бундю́чності | — |
Д. | бундю́чності | — |
З. | бундю́чність | — |
Ор. | бундю́чністю | — |
М. | бундю́чності | — |
Кл. | бундю́чносте* | — |
бунд-ю́чн-ість
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -бундюч-; суфікси: -н-ість.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- абстр. ім. від бундючний 1. ◆ — Випиймо, о. Мойсей, за вічну пам'ять шляхетського польського гонору! За їх бундючність давню Нечуй-Левицький
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |