бундючний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | бундю́чний | бундю́чна | бундю́чне | бундю́чні |
| Р. | бундю́чного | бундю́чної | бундю́чного | бундю́чних |
| Д. | бундю́чному | бундю́чній | бундю́чному | бундю́чним |
| З. | бундю́чного (іcт.) бундю́чний (неіст.) |
бундю́чну | бундю́чне | бундю́чних (іст.) бундю́чні (неіст.) |
| О. | бундю́чним | бундю́чною | бундю́чним | бундю́чними |
| М. | бундю́чнім бундю́чному |
бундю́чній | бундю́чнім бундю́чному |
бундю́чних |
бун-дю́ч-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -бундюч-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- надмірно чванливий, пихатий. ◆ Не вподобала а Мотря Явдохи. Вона здалася їй гордою, бундючною, недоступною... Панас Мирний
- дуже багатий; пишний, розкішний. ◆ — Не хотів я справляти бундючного весілля, а воно таки само справилось Нечуй-Левицький
- пишномовний. ◆ Демагоги виголошують гучні промови, та водночас уважно стежать за тим, яке враження їх бундючні слова справляють на слухачів Шовкопляс
Синоніми ред.
Антоніми ред.
- —
- —
- —
Гіпероніми ред.
- —
- —
- —
Гіпоніми ред.
- —
- —
- —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| надмірно чванливий, пихатий | |
| дуже багатий; пишний, розкішний | |
| пишномовний | |