будник
Див. також Будник. |
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бу́дник | бу́дники |
Р. | бу́дника | бу́дників |
Д. | бу́дникові бу́днику |
бу́дникам |
З. | бу́дника | бу́дників |
Ор. | бу́дником | бу́дниками |
М. | бу́дникові, бу́днику | бу́дниках |
Кл. | бу́днику | бу́дники |
бу́д-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Буд-; суфікс: -ник.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- діал. сторож, будочник. ◆ Дорко визирає крізь вікно в ліс, бачить будника, як стоїть біля своєї хати Макогоненко
- заст. робітник на поташному заводі, на буді. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.сторож, будочник | |
робітник на поташному заводі, на буді | |