брукуватися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бруку́юся (-сь) | брукува́вся, (-всь) брукува́лася, (-лась) | брукува́тимуся брукува́тимусь |
— |
| Ти | бруку́єшся | брукува́вся, (-всь) брукува́лася, (-лась) | брукува́тимешся | бруку́йся |
| Він Вона Воно |
бруку́ється | брукува́вся, (-всь) брукува́лася, (-лась) брукува́лося, (-лось) | брукува́тиметься | — |
| Ми | бруку́єм(о)ся (-сь) | брукува́лися | брукува́тимем(о)ся (-сь) | бруку́ймося (-сь) |
| Ви | бруку́єтеся (-сь) | брукува́лися | бруку́йтеся (-сь) | |
| Вони | бруку́ються | брукува́лися, (-лись) | брукува́тимуться | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | бруку́ючись | |||
| Дієприсл. мин. ч. | брукува́вшись | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
бру-ку-ва́-ти-ся
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -брук-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова ред.
- МФА: [brʊkʊu̯ɐtesʲɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- недок. пасивний до брукувати. ◆ Тюремна сторожа доводила в'язнів тільки до того перехрестя, де брукувалося шосе Кулик
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |