бринькач

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бринька́ч	бринькачі́
Р.	бринькача́	бринькачі́в
Д.	бринькаче́ві бринькачу́	бринькача́м
З.	бринька́ч	бринькачі́
Ор.	бринькаче́м	бринькача́ми
М.	бринькачі́ бринькачу́	бринькача́х
Кл.	бринькачу́*	бринькачі́*

бринькач

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бриньк-; суфікс: -ач.

Вимова

• МФА : [brenʲˈkɑt͡ʃ] (одн.), [brenʲkɐˈt͡ʃʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Бринькач

Значення

1. зах. дзвінка монета. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів