бранка
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бра́нка | бра́нки |
| Р. | бра́нки | бра́нок |
| Д. | бра́нці | бра́нкам |
| З. | бра́нку | бра́нок |
| Ор. | бра́нкою | бра́нками |
| М. | на/у бра́нці | на/у бра́нках |
| Кл. | бра́нко | бра́нки |
бра́н-ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бран-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- нар.-поет. жін. ім. до бранець ◆ [Панас:] Заберемо бранок з татарських базарів Нечуй-Левицький
- тільки однина., діал. рекрутський набір ◆ — Е, ні, пане. То не така бранка. То перед війною бранка, така, що лише кривого та сліпого пустять Франко
- баба-повитуха[1]. [≈ 1][▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- ↑ Боряк О.О. УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: ОБРЯДИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2018. - 608 с.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=1. 8 (останній перегляд: 05.09.2020)