борщівник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | борщі́вник | борщі́вники |
Р. | борщі́вника | борщі́вників |
Д. | борщі́внику борщі́вникові |
борщі́вникам |
З. | борщі́вник | борщі́вники |
Ор. | борщі́вником | борщі́вниками |
М. | на/в борщі́внику | на/в борщі́вниках |
Кл. | борщі́внику* | борщі́вники* |
бор-щі́в-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -борщ-; суфікс: -івник.
Вимова ред.
- МФА : [borˈʃt͡ʃʲiu̯nek] (одн.), [borˈʃt͡ʃʲiu̯neke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- бот. дворічна й багаторічна рослина з родини зонтичних з великим листям; молоде стебло її їстівне. [▲ 1][▼ 1] ◆ Деякі дівчата вже сало з пшоном товкли в казанах, а інші щавель, борщівник рвали Мордовець
- посуд, у якому варять переважно борщ. [▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Список перекладів | |