борлак
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | борла́к | борлаки́ |
| Р. | борлака́ | борлакі́в |
| Д. | борлако́ві борлаку́ |
борлака́м |
| З. | борла́к | борлаки́ |
| Ор. | борлако́м | борлака́ми |
| М. | борлаку́ | борлака́х |
| Кл. | борлаку́ | борлаки́ |
бор-ла́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -борлак-.
Вимова ред.
- МФА: [bɔrˈlɑk]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. верхня випнута частина горла; кадик [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від укр. борла́к «Адамове яблуко», борла́нка, борли́т «тс.», бурла́к «тс.» Ж; гортань ВеЗн»; — вважається запозиченням із східнороманських мов; молд. бурлан (рум. burlán «труба, жолоб») пов'язується з тур. boru «труба». — Vincenz 2; СДЕЛМ 64; DLRM 102.
Переклад ред.
| Список перекладів | |