божевільня
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | божеві́льня | божеві́льні |
| Р. | божеві́льні | божеві́лень |
| Д. | божеві́льні | божеві́льням |
| З. | божеві́льню | божеві́льні |
| Ор. | божеві́льнею | божеві́льнями |
| М. | божеві́льні | божеві́льнях |
| Кл. | божеві́льне* | божеві́льні* |
бо-же-ві́ль-ня
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -божевільн-; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА : [bɔʒeˈu̯ʲilʲnʲɐ] (одн.), [bɔʒeˈu̯ʲilʲnʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- лікарня для божевільних. ◆ Їх обох треба одвезти просто в божевільню, в Кирилівське, а не додому Нечуй-Левицький
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від божеві́льний «психічнохворий», божеві́лець Я, божеві́льник «тс.», божеві́лля», божеві́льня «будинок для божевільних», божево́літи «втрачати розум», ст. божевольный (XVIII ст.); — рос. божево́льный «божевільний» (очевидно, з укр.);— власне українське складне утворення, ідо виникло на основі словосполучення божа воля; відображає релігійне уявлення про божевільних (юродивих) як виразників божої волі; Пор. рос. блаже́нный «божевільний».— Даль IV 669; Sadn.— Aitz. VWb. I 365.— Див. ще бог¹, во́ля.
Переклад
ред.| Список перекладів | |