блуканина
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | блукани́на | блукани́ни |
| Р. | блукани́ни | блукани́н |
| Д. | блукани́ні | блукани́нам |
| З. | блукани́ну | блукани́ни |
| Ор. | блукани́ною | блукани́нами |
| М. | блукани́ні | блукани́нах |
| Кл. | блукани́но* | блукани́ни* |
блу-ка-ни́-на
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -блукан-; суфікс: -ин; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА : [blʊkɐˈnɪnɐ] (одн.), [blʊkɐˈnɪne] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. безперервне або довгочасне блукання. [≈ 1][▲ 1] ◆ — Мені вже трохи обридло бурлацьке та циганське життя та блуканина І. С. Нечуй-Левицький
- постійні роз'їзди; мандри. [≈ 2] ◆ Я скаржуся на блуканину, а вона увійшла вже мені в кров: як настає весна, то мене у вирій тягне Леся Українка
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| безперервне або довгочасне блукання | |
| постійні роз'їзди; мандри | |