блазень
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бла́зень | бла́зні |
Р. | бла́зня | бла́знів |
Д. | бла́зневі бла́зню |
бла́зням |
З. | бла́зня | бла́знів |
Ор. | бла́знем | бла́знями |
М. | бла́зневі бла́зеню |
бла́знях |
Кл. | бла́зню | бла́зні |
бла́з-ень
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -блаз-; суфікс: -ен-
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- заст. особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін. ◆ Султан обдаровує блазнів, німих, карлів, євнухів Тулуб
- комедійний персонаж у старовинних виставах ◆ На думній гордій голові юнацькій Вбачаю я строкату шапку блазня Леся Українка
- перен., зневажл. про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря ◆ — Хто лиш з блазнями зайде, Той сам блазнем буде! Руданський
- лайл. дурень, телепень ◆ Боже мій єдиний! І цей блазень забиває мені баки Нечуй-Левицький
- діал. молокосос, малюк ◆ немає прикладів застосування. ◆ Тату, я не вітер, я вже не хлопець, не блазень Квітка-Основ'яненко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін. | |
комедійний персонаж у старовинних виставах | |
про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря | |
дурень, телепень | |
молокосос, малюк | |
|