блазнювати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | блазню́ю | блазнюва́в | блазнюва́тиму | — |
| Ти | блазню́єш | блазнюва́в блазнюва́ла | блазнюва́тимеш | блазню́й |
| Він Вона Воно |
блазню́є | блазнюва́в блазнюва́ла блазнюва́ло | блазнюва́тиме | — |
| Ми | блазню́єм(о) | блазнюва́ли | блазнюва́тимем(о) | блазню́ймо |
| Ви | блазню́єте | блазнюва́ли | блазню́йте | |
| Вони | блазню́ють | блазнюва́ли | блазнюва́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | блазню́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | блазнюва́вши | |||
| Безособова форма | блазнова́но | |||
блазнювати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -блазн-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА : [blɐzʲnʲʊˈu̯ɑte] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- бути блазнем (у 2 знач.). [▲ 1] ◆ Став [Тиміш] мандрівним лицедієм, блазнював на базарі перед усією громадою О. Є. Ільченко
- перен., зневажл. удавати з себе дурника, штукаря. [≈ 2] ◆ [Ольга:] Коли ви перестанете блазнювати, Бобочка? Невже ви не можете говорити нормально? В. М. Собко
Синоніми
- ↑ ?
- ↑ штукарювати
Антоніми
Гіпероніми
- ↑ акторува́ти
- ↑ ?
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| бути блазнем | |
| удавати з себе дурника, штукаря | |