благополуччя
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | благополу́ччя | — |
| Р. | благополу́ччя | — |
| Д. | благополу́ччю | — |
| З. | благополу́ччя | — |
| Ор. | благополу́ччям | — |
| М. | благополу́ччі благополу́ччю |
— |
| Кл. | благополу́ччя | — |
бла-го-по-лу́ч-чя
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -благ-; інтерфікс: -о-; префікс: по-; корінь: -луч-; суфікс: -ч; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА: [blɐɦɔpoˈlut͡ʃʲːɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- життя в достатку й спокої; добробут, щастя ◆ Аркадій усвідомив, що авторитет церкви, а за ним і благополуччя священиків і їх родин — це по суті функція ставлення до цих справ мирян Вільде
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |