благополуччя
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | благополу́ччя | — |
| Р. | благополу́ччя | — |
| Д. | благополу́ччю | — |
| З. | благополу́ччя | — |
| Ор. | благополу́ччям | — |
| М. | благополу́ччі благополу́ччю |
— |
| Кл. | благополу́ччя | — |
бла-го-по-лу́ч-чя
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -благ-; інтерфікс: -о-; префікс: по-; корінь: -луч-; суфікс: -ч; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: [blɐɦɔpoˈlut͡ʃʲːɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- життя в достатку й спокої; добробут, щастя ◆ Аркадій усвідомив, що авторитет церкви, а за ним і благополуччя священиків і їх родин — це по суті функція ставлення до цих справ мирян Вільде
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |