бистря
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бистря́ | — |
Р. | бистрі́ | — |
Д. | бистрі́ | — |
З. | бистрю́ | — |
Ор. | бистре́ю | — |
М. | бистрі́ | — |
Кл. | бистре́ | — |
бис-тря́
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -бистр-; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА : [beˈstʲrʲɑ] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- розм. швидка течія; бистрина. [▲ 1] ◆ Вже вона [Наталя] й далеченько. Червона хустка пішла бистрею; довга коса розпустилась по воді Марко Вовчок
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |