бистря
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бистря́ | — |
| Р. | бистрі́ | — |
| Д. | бистрі́ | — |
| З. | бистрю́ | — |
| Ор. | бистре́ю | — |
| М. | бистрі́ | — |
| Кл. | бистре́ | — |
бис-тря́
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -бистр-; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА : [beˈstʲrʲɑ] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. швидка течія; бистрина. [▲ 1] ◆ Вже вона [Наталя] й далеченько. Червона хустка пішла бистрею; довга коса розпустилась по воді Марко Вовчок
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |