белебень
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бе́лебень | бе́лебні |
| Р. | бе́лебня | бе́лебнів |
| Д. | бе́лебневі бе́лебню |
бе́лебням |
| З. | бе́лебень | бе́лебні |
| Ор. | бе́лебнем | бе́лебнями |
| М. | бе́лебню | бе́лебнях |
| Кл. | бе́лебню* | бе́лебні* |
бе́-ле-бень
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -белебень-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
.jpg)
Значення ред.
- розм. високе відкрите місце ◆ Послужив він [Остап] рік, а на другий уже ґрунт і хату купив. Якраз на краю села, на белебні Панас Мирний I, 1949, 133 ◆ Знову виходжу на Володимирську гірку, звідки видно далеко-далеко. Навіть той белебень у Вишгороді, де був Дитинець княгині Ольги Петро Панч, В дорозі, 1959, 307 [▲ 1]
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |