безчестя
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | безче́стя | — |
Р. | безче́стя | — |
Д. | безче́стю | — |
З. | безче́стя | — |
Ор. | безче́стям | — |
М. | безче́сті безче́стю |
— |
Кл. | безче́стя | — |
без-че́с-тя
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Префікс: без-; корінь: -чест-; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: [beˈʒt͡ʃɛsʲtʲɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- те, що завдає неслави; ганьба. [≈ 1][▲ 1] ◆ — Не принесу нікому безчестя, не зав'яжу чужого віку, не піду ні за кого Г. Ф. Квітка-Основ'яненко
- заст. грошова винагорода за кривду службовцеві, яку скривджений міг стягнути зі свого кривдника. [▲ 2] ◆ — Погашу світло, вилазьте тоді помацки з хати, мов злодії; і безчестя вам не заплачу і всюди розказуватиму Г. Ф. Квітка-Основ'яненко
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |