безтурботний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	безтурбо́тний	безтурбо́тна	безтурбо́тне	безтурбо́тні
Р.	безтурбо́тного	безтурбо́тної	безтурбо́тного	безтурбо́тних
Д.	безтурбо́тному	безтурбо́тній	безтурбо́тному	безтурбо́тним
З.	безтурбо́тного (іcт.) безтурбо́тний (неіст.)	безтурбо́тну	безтурбо́тне	безтурбо́тних (іст.) безтурбо́тні (неіст.)
О.	безтурбо́тним	безтурбо́тною	безтурбо́тним	безтурбо́тними
М.	безтурбо́тнім безтурбо́тному	безтурбо́тній	безтурбо́тнім безтурбо́тному	безтурбо́тних

без-тур-бо́т-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -турб-; суфікси: -от-н; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [beztʊrˈbɔtnei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який байдуже, спокійно ставиться до труднощів життя, не журиться ними. ◆ Він засинає, міцно заколисаний мріями і снами, безтурботний і щасливий Гримайло
2. вільний від турбот. ◆ Перед нею проходило її сите, безтурботне життя Микитенко
3. який виражає безтурботність. ◆ Діти бавляться у дворах, сповнюючи чисте весняне повітря безтурботним галасом та вереском Ткач
4. те ж саме, що недбалий. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: безтурботність, безтурбоття; турбота прислівники: безтурботно

Етимологія

Від ??

Переклад

який байдуже, спокійно ставиться до труднощів життя, не журиться ними
Російськаru: беззаботный (ru), беспечный (ru)

вільний від турбот

який виражає безтурботність

недбалий

Джерела

• Словник УЛІФ: безтурботний