Українська
ред.

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	безжу́рний	безжу́рна	безжу́рне	безжу́рні
Р.	безжу́рного	безжу́рної	безжу́рного	безжу́рних
Д.	безжу́рному	безжу́рній	безжу́рному	безжу́рним
З.	безжу́рного (іcт.) безжу́рний (неіст.)	безжу́рну	безжу́рне	безжу́рних (іст.) безжу́рні (неіст.)
О.	безжу́рним	безжу́рною	безжу́рним	безжу́рними
М.	безжу́рнім безжу́рному	безжу́рній	безжу́рнім безжу́рному	безжу́рних

без-жу́р-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -жур-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

який не журиться, не схильний до журби, турбот; веселий, безтурботний. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Весела, балакуча, жартовлива [жартівлива] [Парасочка], як і мати була замолоду, і така безжурна, ласа на ласощі Панас Мирний
1. який не має в собі ознак журби, туги. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ — Цей чолов'яга й справді веселий, приємний, …колись подобавсь мені своїми жартами та безжурною вдачею І. С. Нечуй-Левицький

Найтісніша спорідненість

Від ?

який не журиться, не схильний до журби, турбот; веселий, безтурботний

який не має в собі ознак журби, туги

безжурний