бгатися

Це стабільна версія, перевірена 25 березня 2024. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бга́юся (-сь) бга́вся (-сь) бга́тимуся (-сь)  —
Ти бга́єшся бга́вся (-сь)
бга́лася (-сь)
бга́тимешся (-сь) бга́йся (-сь)
Він
Вона
Воно
бга́ється (-сь) бга́вся (-сь)
бга́лася (-сь)
бга́лося (-сь)
бга́тиметься  —
Ми бга́єм(о)ся (-сь) бга́лися бга́тимем(о)ся (-сь) бга́ймося (-сь)
Ви бга́єтеся (-сь) бга́лися (-сь) бга́йтеся (-сь)
Вони бга́ються бга́лися (-сь) бга́тимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бга́ючись
Дієприсл. мин. ч. бга́вшись
Безособова форма

бга́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бга-; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. м'ятися, скручуватися. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Свою половину [городу] міряла [Мотря], то натягувала, аж пояс лущав, а Лаврінову половину міряла, то аж пояс бгався І. С. Нечуй-Левицький
  2. збиратися у складки; зморщуватися. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ У безщасного від того нагадування [про мертву дитинку] все обличчя якось бгалося, стискалося в один вираз страшної пекучої муки Б. Д. Грінченко
  3. скулитися, згинатися, корчитися. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Тепер [Ісен-Джан] не бгався у рабській покорі Іван Ле
  4. стискатися. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Кулаки бгаються, з горлянки от-от крик зірветься, не знаю й сама, що зі мною Яновський

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від бга́ти «складати, згортати; [вити (гніздо)]; втискувати, впихати, м'яти; робити з тіста пироги, коровай», бга́йниця «жінка, що робить із тіста весільні хліби», бгал «колода для вигинання полозів» Ж, бгаля́р «майстер, що вигинає обіддя, полози», бга́льня «дві вбиті в землю колоди для вигинання санних полозів; колодка для вигинання рибальських та інших крючків Я», бга́нка «складка, зморшка», бга́нок «пакунок», бгачки́й ««гнучкий», набгом «напхом, щільно», обга́ва «бгал» Ж, убига́ти «втискувати»; — рос. бгать «гнути, м'яти», бга́ться «протискуватися», обы́га «теплий одяг, ковдра», білор. бга́ць «пхати, тиснути»; — загальноприйнятої етимології не має; вважається (Mikl. EW 82; Bern. I 366) результатом метатези основи psl. *gъb-ati «гнути»; пов'язується також (Потебня РФВ 4, 125; Ильинский РФВ 62, 253—254 , 259; Machek Slavia 23, 65; Sł.prasł. I 463) з санскр. bhujáti «гне», готська biugan «гнути», д.-в.-нім. biegen «тс.», лит. pabūgti «злякатись», які походять від праіндоєвр. *bheugh- «гнути».— Фасмер—Трубачев 1 140.— Пор. гиба́ти, гну́ти, бі́гти.


Переклад

ред.
м'ятися, скручуватися
збиратися у складки; зморщуватися
скулитися, згинатися, корчитися
стискатися

Джерела

ред.