Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бга́ю бга́в бга́тиму  —
Ти бга́єш бга́в
бга́ла
бга́тимеш бга́й
Він
Вона
Воно
бга́є бга́в
бга́ла
бга́ло
бга́тиме  —
Ми бга́єм(о) бга́ли бга́тимем(о) бга́ймо
Ви бга́єте бга́ли бга́йте
Вони бга́ють бга́ли бга́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч. бга́ющий
Дієприкм. мин. ч. бга́вший
Дієприсл. теп. ч. бга́я
Дієприсл. мин. ч. бга́в, бга́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. бга́емый
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма бга́овано

бга́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бга-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. стискаючи в руках, м'яти, скручувати що-небудь ◆ Вона хапала листки, бгала їх у руках і оберемками кидала в камін на жар І. С. Нечуй-Левицький
  2. певним чином складати, згортати що-небудь ◆ Гнат стояв оддалік та осміхався, дивлячись, як Настя примірювала червону, як жар, матерію і бгала її в дрібненькі фалди М. М. Коцюбинський
  3. вкладати, втискати щось куди-небудь
  4. робити з тіста пироги і т. ін ◆ Через яр ходила Та воду носила, Коровай сама бгала, Дочку оддавала Т. Г. Шевченко
  5. діал. вити (гніздо) ◆ немає прикладів застосування.
  6. діал. підгортати, підгинати ◆ Коло них лежала мама, марна, жовта, і бгала коліна під груди Стефаник

Синоніми

ред.

Антоніми

ред.

Гіпероніми

ред.

Гіпоніми

ред.


Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від бга́ти «складати, згортати; [вити (гніздо)]; втискувати, впихати, м'яти; робити з тіста пироги, коровай», бга́йниця «жінка, що робить із тіста весільні хліби», бгал «колода для вигинання полозів» Ж, бгаля́р «майстер, що вигинає обіддя, полози», бга́льня «дві вбиті в землю колоди для вигинання санних полозів; колодка для вигинання рибальських та інших крючків Я», бга́нка «складка, зморшка», бга́нок «пакунок», бгачки́й ««гнучкий», набгом «напхом, щільно», обга́ва «бгал» Ж, убига́ти «втискувати»; — рос. бгать «гнути, м'яти», бга́ться «протискуватися», обы́га «теплий одяг, ковдра», білор. бга́ць «пхати, тиснути»; — загальноприйнятої етимології не має; вважається (Mikl. EW 82; Bern. I 366) результатом метатези основи psl. *gъb-ati «гнути»; пов'язується також (Потебня РФВ 4, 125; Ильинский РФВ 62, 253—254 , 259; Machek Slavia 23, 65; Sł.prasł. I 463) з санскр. bhujáti «гне», готська biugan «гнути», д.-в.-нім. biegen «тс.», лит. pabūgti «злякатись», які походять від праіндоєвр. *bheugh- «гнути».— Фасмер—Трубачев 1 140.— Пор. гиба́ти, гну́ти, бі́гти.


Переклад

ред.
стискаючи в руках, м'яти, скручувати що-небудь
певним чином складати, згортати що-небудь
вкладати, втискати щось куди-небудь
робити з тіста пироги і т. ін
вити (гніздо)
підгортати, підгинати


Джерела

ред.