Українська

ба-ні́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -баніці-; закінчення: -я.

заст. покарання, що полягає в оголошенні людини поза законом, засудженні її на вигнання. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
прикметники: баніційний дієслова: банувати

Від ??

Список перекладів

баніція