байстрюк
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | байстрю́к | байстрюки́ |
| Р. | байстрюка́ | байстрюкі́в |
| Д. | байстрюко́ві байстрюку́ |
байстрюка́м |
| З. | байстрю́к | байстрюки́ |
| Ор. | байстрюко́м | байстрюка́ми |
| М. | байстрюко́ві байстрюку́ |
байстрюка́х |
| Кл. | байстрюку́* | байстрюки́* |
бай-стрю́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -байстр-; суфікс: -юк.
Вимова ред.
- МФА : [bɐi̯ˈstʲrʲuk] (одн.), [bɐi̯stʲrʲʊˈkɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- зневажл., лайл. позашлюбний син. [≈ 1] ◆ За сим на бендюгах плететься Байстрюк Авентій попадич Котляревський
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |