байстря
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
байс-тря́
Іменник, неістота, середній рід, IV відміна.
Корінь: -байстр-; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА : [bɐi̯ˈstʲrʲɑ] (одн.), [bɐi̯ˈstʲrʲɑtɐ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- зневажл., лайл. позашлюбна дитина [≈ 1] ◆ — А я, неначе навісна, // З байстрям розхристана бреду. // Сміються люди надо мною, // Зовуть покриткою, дурною. Т. Г. Шевченко, «Марина» («Неначе цвяшок, в серце вбитий…»), 1848 р. [СУМ-11]
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |