бажаючий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | бажа́ючий | бажа́юча | бажа́юче | бажа́ючі |
Р. | бажа́ючого | бажа́ючої | бажа́ючого | бажа́ючих |
Д. | бажа́ючому | бажа́ючій | бажа́ючому | бажа́ючим |
З. | бажа́ючого (іcт.) бажа́ючий (неіст.) |
бажа́ючу | бажа́юче | бажа́ючих (іст.) бажа́ючі (неіст.) |
О. | бажа́ючим | бажа́ючою | бажа́ючим | бажа́ючими |
М. | бажа́ючім бажа́ючому |
бажа́ючій | бажа́ючім бажа́ючому |
бажа́ючих |
ба-жа́-ю-чий
Активний дієприкметник. морф. рус.
Корінь: -баж-; суфікси: -а-юч-; закінчення: -ий
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- активний дієприкметник теперішнього часу до бажати
- у знач. ім. той, хто хоче щось зробити ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені словосполучення, фразеологізми
ред.Споріднені слова
ред.- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |