Морфосинтаксичні ознаки
ред.
відмінок
|
однина
|
множина
|
Н.
|
атрибу́т
|
атрибу́ти
|
Р.
|
атрибу́та
|
атрибу́тів
|
Д.
|
атрибу́тові атрибу́ту
|
атрибу́там
|
З.
|
атрибу́т
|
атрибу́ти
|
Ор.
|
атрибу́том
|
атрибу́тами
|
М.
|
на/у атрибу́ту
|
на/у атрибу́тах
|
Кл.
|
атрибу́ту*
|
атрибу́ти*
|
ат-ри-бу́т
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -атрибут-.
Семантичні властивості
ред.
- інф. властивість об'єкту, ознака, описувач даних. ◆ Атрибут файлу.
- філос. суттєва, невід'ємна властивість предмета або явища. ◆ Рух — атрибут матерії.
- ознака або предмет, які становлять характерну прикмету кого-, чого-небудь. ◆ Стандартний атрибут.
- у системах обробки інформації — ознака, описувач даних, що містить одну з характеристик даного: імя, тип, довжину та ін.
◆ Альтернати́вний атрибу́т — атрибут, присвоєння якого визначається вибором одного з кількох припустимих значень.
◆ Атрибу́т зв'язку́ — спільний атрибут у записах двох файлів бази даних, який забезпечує динамічне зв'язування цих файлів.
◆ Атрибу́т програ́ми — одна з програмних конструкцій.
◆ Атрибу́т фа́йлу — характеристика, яка визначає файл: ім'я, розмір, організація (тип) та ін.
- у підприємницькій діяльності — правовий статус, розрахунковий рахунок, юридична адреса, засоби зв'язку, статутний капітал, трудовий колектив. ◆ немає прикладів застосування.
- грам. Означення. ◆ Атрибут — термін, який широко вживається переважно в західноєвропейському мовознавстві в такому ж значенні, як і термін означення.
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Від attribute