асигнуватися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	асигну́юся (-сь)	асигну́вався, (-всь) асигну́валася, (-лась)	асигну́ватимуся асигну́ватимусь	—
Ти	асигну́єшся	асигну́вався, (-всь) асигну́валася, (-лась)	асигну́ватимешся	асигну́йся
Він Вона Воно	асигну́ється	асигну́вався, (-всь) асигну́валася, (-лась) асигну́валося, (-лось)	асигну́ватиметься	—
Ми	асигну́єм(о)ся (-сь)	асигну́валися	асигну́ватимем(о)ся (-сь)	асигну́ймося (-сь)
Ви	асигну́єтеся (-сь)	асигну́валися		асигну́йтеся (-сь)
Вони	асигну́ються	асигну́валися, (-лись)	асигну́ватимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	асигну́ючись
Дієприсл. мин. ч.	асигну́вавшись
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

асигнува́тися

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -асигн-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА : [ɐseɦnʊˈu̯ɑtesʲɐ] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. пасивне до асигнувати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: асигнуватися