алогізм

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	алогі́зм	алогі́зми
Р.	алогі́зму	алогі́змів
Д.	алогі́змові алогі́зму	алогі́змам
З.	алогі́зм	алогі́зми
Ор.	алогі́змом	алогі́змами
М.	на/у алогі́зму	на/у алогі́змах
Кл.	алогі́зму*	алогі́зми*

а-ло-гі́зм

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: а-; корінь: -логізм-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. книжн. що-небудь безглузде; те, що суперечить логіці. ◆ немає прикладів застосування.
   1. літературний прийом, який полягає в навмисному порушенні (розриві) логічного зв'язку з метою створення комізму, іронії і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: алогічний

Етимологія

Від ??

Переклад

що-небудь безглузде

літературний прийом

Джерела

• Словник УЛІФ: алогізм