іронія
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
іро́-нія
Іменник.
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: одн. [iˈrɔnʲijɐ], мн. []
прослухати вимову
- УФ: [іро́н`ійа]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- прихована насмішка, глузування ◆ – І я це чув од дацьківських людей, – сказав писар з тонкою іронією на устах І. Нечуй-Левицький [СУМ-20] ◆ Врешті упросили [старого Палату], аби оповів їм, молодим товаришам, яку цікаву історію з селянського життя. З його білих вусів курилася іронія В. Стефаник [СУМ-20] ◆ Самборський анітрохи не змінився: такий же рухливий, метушливий, схильний до іронії М. Трублаїні [СУМ-20] ◆ Скільки доброї іронії причаїлося в розумних дитячих очках! О. Шугай [СУМ-20] ◆ Гелена знов усміхнулася, але .. в її усмішці не було ні веселощів, ні іронії, ні лукавства – один лише сум О. Авраменко, В. Авраменко [СУМ-20]
- стилістичний засіб, коли слову або зворотові надається протилежного значення з метою насмішки, глузування ◆ Іронія й гіпербола виявляються в народній поезії в своїх скромних формах, дуже виразних, різких та ущипливих С. Єфремов [СУМ-20] ◆ В іронії контекстуально-оцінне значення слова прямо протилежне його словниковому значенню (з наук. літ) [СУМ-20] ◆ Іронія менш агресивна внаслідок своєї аналітичності та інтелектуальності, проте не менш критична, аніж сатира (з навч. літ) [СУМ-20]
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- [СУМ-20]