акмеїзм

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	акмеї́зм	—
Р.	акмеї́зму	—
Д.	акмеї́змові акмеї́зму	—
З.	акмеї́зм	—
Ор.	акмеї́змом	—
М.	на/у акмеї́зму	—
Кл.	акмеї́зму*	—

акмеї́зм

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -акмеїзм-.

Вимова

• МФА : [ɐkmeˈjizm] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. літ. напрям у російській літературі, що виник у 1912—1913 рр. і проповідував теорію «мистецтва для мистецтва», формалізм. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: акмеїст, акмеїстка прикметники: акмеїстський, акмеїстичний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Польськаpl: akmeizm (pl) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: акмеїзм
• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3