аквамарин
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | аквамари́н | аквамари́ни |
Р. | аквамари́ну | аквамари́нів |
Д. | аквамари́нові аквамари́ну |
аквамари́нам |
З. | аквамари́н | аквамари́ни |
Ор. | аквамари́ном | аквамари́нами |
М. | на/у аквамари́ні | на/у аквамари́нах |
Кл. | аквамари́ну* | аквамари́ни* |
ак-ва-ма-ри́н
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -аквамарин-.
Вимова ред.
- МФА: [ɐkʋɐmɐˈrɪn]
послухати вимову:
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дорогоцінний камінь блакитнувато-зеленого або блакитного забарвлення, різновид берилу ◆ Як притягує нас зелено-блакитний морський простір, так і камінь із звучною назвою аквамарин хвилює і вабить до себе. ('В полоні коштовних каменів' — «Острів знань»)
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від лат. aqua — вода + marīna — морська
Переклад ред.
Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: аквамарин
- Словник УЛІФ: аквамарин
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Іменник.
Корінь: --.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??