Українська

ад'-ю-та́нт

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ад'ютант-.

військовослужбовець (зазвичай офіцер), що перебуває при командирі для виконання службових доручень. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Широко розкрилися двері залу, і прибув князь у супроводі ад'ютанта.

Найтісніша спорідненість
іменники: флігель-ад'ютант, ад'ютанство прикметники: ад'ютантський

Від лат. adjutans (adjutantis) — той, хто допомагає. ??

Список перекладів
Іспанська_es: edecán чол., ayudante чол. Італійська_it: aiutante Англійська_en: aide-de-camp; adjutant; aide Німецька_de: Adjutant чол. Російська_ru: адъютант Французька_fr: officier d'ordonnance, aide de camp

ад'ютант