Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	абону́ю	абонува́в	абонува́тиму	—
Ти	абону́єш	абонува́в абонува́ла	абонува́тимеш	абону́й
Він Вона Воно	абону́є	абонува́в абонува́ла абонува́ло	абонува́тиме	—
Ми	абону́єм(о)	абонува́ли	абонува́тимем(о)	абону́ймо
Ви	абону́єте	абонува́ли		абону́йте
Вони	абону́ють	абонува́ли	абонува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	абону́ючи
Дієприсл. мин. ч.	абонува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	абоно́ваний
Безособова форма	абоно́вано

а-бо-ну-ва́-ти

Корінь: -абон-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

одержувати що-небудь за абонементом; одержувати право користуватися чим-небудь протягом певного часу. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Список перекладів
Німецька_de: abonnieren ^(de)

абонувати