Ярина

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Яри́на	Яри́ни
Р.	Яри́ни	Яри́н
Д.	Яри́ні	Яри́нам
З.	Яри́ну	Яри́н
Ор.	Яри́ною	Яри́нами
М.	Яри́ні	Яри́нах
Кл.	Яри́но	Яри́ни

Я-ри́-на

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Ярин-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [jɐˈrɪnɐ] (одн.), [jɐˈrɪne] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське жіноче ім'я. ◆ Три зіроньки ясні, Три дівоньки красні… Третя зірка ясна — Це Ярина красна Народна пісня

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: Яриночка, Яринка, Ярися, Ярунечка, Яруся, Рина, Ринонька, Риночка, Ринка, Яринонька, Яра, Ярка, Яся ін. іменники: прикметники: Яринчин; Яринин

Етимологія

Іри́на, Яри́на (Іре́на, Їри́на, Ори́на, Ори́ся тощо; рос. Ари́на) — від грецького Εἰρήνη (Ейрена), від εἰρήνη «мир, спокій, мирне життя».

Також висловлюють альтернативні версії: 1) яра д.-рус. «весна»; 2) ярий «завзятий, гарячий»; споріднене чес. іменам Jarka (ж.) та Jarek (ч.); пор. тж. перший елемент імені Ярослав/Ярослава, Ярополк, Яромир.

Переклад

Список перекладів
Чеськаcs: Jarka (cs) жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: Ярина