Улашківці

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	—	Улашкі́вці
Р.	—	Улашкі́вць
Д.	—	Улашкі́вцям
З.	—	Улашкі́вці
Ор.	—	Улашкі́вцями
М.	—	Улашкі́вцях
Кл.	—	Улашкі́вці*

У-лаш-кі́в-ці

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання мн. <ч 5a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Улаш-; суфікси: -к-ів-ц; закінчення: -і.

Вимова

• МФА: [ʊlɐˈʃkʲiu̯t͡sʲi]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. село в Україні, Тернопільській області. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: Улашківці