Товкун

Див. також товкун.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Товку́н	Товкуни́
Р.	Товкуна́	Товкуні́в
Д.	Товкуно́ві Товкуну́	Товкуна́м
З.	Товку́н	Товкуни́
Ор.	Товкуно́м	Товкуна́ми
М.	Товкуно́ві, Товкуну́	Товкуна́х
Кл.	Товку́не*	Товкуни́*

Тов-ку́н

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Товкун-.

Вимова

• МФА : [tɔu̯ˈkun] (одн.), [tɔu̯kʊˈnɪ] (мн.)

• прослухати вимову

  noicon

• УФ: [то^уўку́н]

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: товкун

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів